Визначальні принципи Угоди
СФС (Стаття 2)
Адекватність – заходи повинні застосовуватися
тільки в межах, необхідних для захисту здоров’я людей, тварин або
рослин;
Обґрунтування –
заходи повинні вживатися на підставі наукових доказів або, якщо
це надзвичайні заходи у відповідь на певну подію, вони
повинні бути обґрунтовані на науковій основі;
Недискримінація –
заходи не повинні приводити до свавільної або необґрунтованої
дискримінації, коли переважають ідентичні або подібні умови.
Підсумок – заходи
не повинні застосовуватися, як приховане обмеження міжнародної
торгівлі.
Як досягається універсальне
застосування визначальних принципів (Стаття 3)
i)
Гармонізація
СОТ не визначає прийнятних
стандартів. Положення Угоди дозволяють кожній державі встановлювати
свої власні стандарти. Проте, в ній зазначається, що будь-які
стандарти, введені країною-учасницею, будуть оцінюватися згідно
стандартів, які вважаються адекватними відповідними міжнародними
організаціями (зокрема, Комісією з питань Кодексу Аліментаріус,
Міжнародним Епізоотичним Бюро (МЕБ) та Міжнародною Конвенцію
Захисту Рослин (МКЗР). Якщо вони ідентичні (тобто співпадають),
вважається, що ці стандарти відповідають положенням Угоди і,
відповідно, є прийнятними – тобто, наукове обґрунтування
приймається. Якщо встановлений рівень стандарту вищий за
міжнародний, його необхідно обґрунтувати.
Якщо країна-член СОТ вирішує витримувати вищий рівень стандарту,
інші країни-члени можуть вимагати від неї надання обґрунтування
такого стандарту, тобто, пояснити, використовуючи відповідні
наукові докази та аналіз або затверджені методологію та критерії
оцінки ризиків, чому для забезпечення відповідного ступеня захисту
потрібен стандарт вищого рівня, а не стандарт, погоджений на
міжнародному рівні. (Подальше обговорення значення цих двох
стадій).
ii) Рівноцінність
(Стаття 4)
Об’єктивна демонстрація
рівноцінності – з різних причин, країна-член може вирішити
використовувати заходи, які відрізняються від тих, що
застосовуються іншими членами, з метою досягнення бажаного рівня
захисту. Якщо член може об’єктивно продемонструвати (тобто, надати
наукові докази), що за допомогою його власного заходу досягається
потрібний рівень захисту, який вимагається іншим членом, то такий
захід може вважатися рівноцінним.
Двостороння або багатостороння угода
про рівноцінність – Угода заохочує членів укладати такі угоди на
двосторонній та багатосторонній основі.
iii) Оцінка ризиків
(Стаття 5) – заходи СФС повинні ґрунтуватися на оцінці ризиків для
здоров’я людей, рослин та тварин. Така оцінка ризиків повинна
проводитися із застосуванням методів, розроблених міжнародними
організаціями:
Фактори, які повинні братися
до уваги при проведенні оцінки ризиків, включають у
себе:
i) Технічні аспекти
– наукові докази, процеси та методології, наявність хвороб або
паразитів, екологічне середовище та умови довкілля і т.д.
ii) Географічні та
кліматичні умови, а також аспекти, пов’язані із обсягом
торгівлі - ризик завезення або розповсюдження хвороби, і
т.д.
iii) Питання, пов’язані із
здоров’ям – потенційні біологічні наслідки або потенціал
шкідливого впливу на життя людей або тварин і т.д.
v) Економічні
фактори – потенційні збитки, вартість контролю та
рентабельність альтернативних рішень.
Звичайно, усі вищенаведені фактори повинні ґрунтуватися на
об’єктивному технічному/науковому аналізі.
iv) Регіональна
диференціація (Стаття 6) – Члени повинні диференціювати
заходи СФС за регіональним принципом, визнаючи такі концепції, як
зони, в яких не має паразитів або хвороб, якщо вони демонструються
на об’єктивній основі.
v) Прозорість
(Стаття 7) – ключовим принципом, що визначає законодавство у
цій сфері, є потреба в прозорості. У цьому контексті, прозорість
означає надання Комітету з питань СФС та іншим країнам-членам СОТ
інформацію про поточне та плановане національне законодавство у
сфері СФС. На практиці це означає, що країнам-учасникам потрібно
мати можливість і) безпосередньо реагувати на прохання надати
інформацію (Запити) про поточний стан законодавства у цій сфері та
ii) активно інформувати інші країни-члени (Нотифікація) – через
Комітет СОТ СФС – про будь-які зміни, що пропонуються для внесення
у дане законодавство. Таким чином, як Комітет СОТ СФС, так і інші
країни-члени матимуть кращу можливість забезпечити справедливість
здійснення усіх торгівельних операцій між країнами-членами.
| 
