Законодавство в сфері санітарних та
фітосанітарних заходів складається з норм міжнародного права та
положень національного законодавства.
Основним міжнародно-правовим
документом, що стосується цієї сфери є Угода про застосування
санітарних та фітосанітарних заходів 1994 р., яка розроблена
відповідно до загальних принципів і положень, Світової Організації
Торгівлі.
Необхідність у розробці та прийнятті
вищезазначеної угоди була обумовлена потребою правового узгодження
двох концепцій: з одного боку, ринкової економіки, яка передбачає
наявність вільного ринку, усунення перешкод у русі товарів,
недопущення обмежень власника у розпорядженні своєю продукцією,
усунення адміністративних перешкод тощо та, з іншого боку,
необхідністю гарантувати охорону здоров’я та життя людей, тварин та
рослин, що можна зробити тільки шляхом посилення заходів
адміністративного впливу.
Прийняття зазначеної вище Угоди
стало потужнім стимулом для розвитку законодавства цієї сфери
багатьох держав з розвинутою ринковою економікою. Угода містить
положення, які за своїм змістом є загальними і потребують
реалізації на рівні національного законодавства. Особлива увага
цьому приділяється у законодавстві Європейського Союзу та,
відповідно країнами, що входять до його складу. ЄС також є
учасником СОТ, а у своїй політиці, зокрема у законотворенні,
проголошує та слідує базовим засадам ринкової економіки та
принципам вільного ринку.
На сьогодні Україна не є членом СОТ
та ЄС, проте неодноразово висловлювала прагнення приєднання до цих
міжнародних організацій, брала на себе зобов’язання гармонізувати
своє законодавство з ЄС та вимогами СОТ. Такі зобов’язання
виникають як з кількох міжнародних угод, необхідність проведення
відповідних ходів випливає з вимог національного законодавства.
Розширення ЄС та необхідність налагоджувати економічні зв’язки
поставили перед Україною завдання оцінити наскільки наше
законодавство цієї сфери відповідає тим вимогам, що прийняті у
світовому та європейському співтоваристві.
Україна має ряд нормативних актів,
які стосуються цієї сфери. Наше законодавство про санітарні та
фітосанітарні заходи, як і законодавство переважної більшості
країн, складається з ряду пов’язаних між собою законів та
підзаконних нормативних актів, які разом ставлять за мету охорону
здоров’я та життя людей, тварин і рослин. Умовно ці
нормативно-правові акти можна поділити на 1) ветеринарне
законодавство; 2) законодавство про санітарне та епідеміологічне
благополуччя населення; 3) законодавство про карантин рослин;
4) законодавство про безпеку харчових продуктів.
Вдосконалення українського
законодавства у сфері, що стосується санітарних та фітосанітарних
заходів, його наближення до законодавства ЄС та вимог СОТ повинно
стати стимулом для розвитку міжнародної торгівлі, інтеграції
України до світової економіки.
|
