Зміст
1 Вступ
1.1 Завдання
1.2 Обсяг роботи за завданням та мета аналізу
1.3 Передумови
1.4 Механізм і підхід, вжитий для аналізу
2 Основні принципи ЄС у сфері продовольчої
безпеки
2.1 Підхід “Від лану до столу”
2.2 Основна відповідальність
2.3 Чітке визначення ролі кожної з зацікавлених сторін
2.4 Прозорість
2.5 Відстеження
2.6 Аналіз ризику
2.7 Структура та розробка закону
3 Висновки і рекомендації
3.1
Висновки
3.2 Рекомендації
Додатки
Додаток 1 Витяг з Постанови
- Стаття 1
Додаток 2 Витяг з Постанови - Статті 19 і 20
Додаток 3 Витяг з Закону 1990 р. – Постанови
Додаток 4 Витяг – Комісія з Кодексу Аліментаріус –
Процедурний посібник
Завдання
Перед проектом постало завдання
проаналізувати поточну редакцію законопроекту України і,
зокрема, ключові інституційні питання, з огляду на відповідні
законодавчі положення ЄС, в контексті приєднання до Угоди
СОТ-СФС у майбутньому та забезпечення відповідності її
принципам. У зв’язку з передбаченими обмеженнями людських ресурсів
та тривалості періоду виконання, а також з урахуванням того, що
значний обсяг роботи вже було здійснено УЄКЦПЗ у процесі підготовки
порівняльної таблиці та проектом АМР США щодо вступу України до
СОТ, який присвячувався, зокрема, технічним законодавчим
питанням, аналіз охоплюватиме лише окремі ключові аспекти.
Обсяг роботи за завданням та мета цього
аналізу
Мета даного аналізу полягає у тому,
щоб вивчити наскільки поточна редакція законопроекту відповідає
принципам СОТ-СФС, а також, чи забезпечує вона достатній рівень
гармонізації із законодавством Європейського Союзу, як на
загальноєвропейському рівні, так і на рівні держав-членів,
залишаючись при цьому ефективним інструментом захисту споживачів та
виробників харчових продуктів в Україні.
Даний документ покликаний висвітлити окремі ключові питання, що
підлягатимуть обговоренню під час засідань робочої групи, яка
працює над розробкою цього законопроекту, а також стати основою для
можливого надання допомоги з боку проекту.
Передумови
ЄС в цілому, як і кожна держава-член
окремо, є членом Світової організації торгівлі і відсутність
заперечень з боку інших членів СОТ дає підставу вважати
загальноприйняті там системи та стандарти СФС такими, що
відповідають Угоді СФС та іншим принципам СОТ, або ж, принаймні,
такими, щодо яких інші члени СОТ не вважають за потрібне висувати
заперечення. Іншими словами, шлях реалізації Угоди СФС, обраний ЄС
в цілому та окремими державами-членами ЄС, може слугувати належною
основою для правильного спрямування розробників законопроекту
в Україні. Проте, необхідно пам’ятати, що деякі заходи, які
впроваджувалися у межах ЄС, або державами-членами ЄС, спрямовані
конкретно на досягнення цілей, притаманних єдиному ринку, і,
відповідно, повинні розглядатися саме в такому контексті у процесі
оцінки їх прийнятності для України, що не має статусу
держави-члена.
Механізм і підхід, вжитий для даного
аналізу
I) Кожен з основних принципів
законодавства ЄС, пов’язаних з цією сферою, супроводжуватиметься
витягами та прикладами з відповідних європейських законів, чи
попередніх законодавчих документів.
II) Кожен принцип потім зіставлятиметься з відповідними
положеннями українського законопроекту про безпеку та якість
харчових продуктів для того, щоб проілюструвати, де спостерігається
чітка відповідність, а де розбіжність.
III) Там де це доречно, вказуватимуться посилання на шляхи
реалізації принципів у законодавстві Об’єднаного Королівства
.
IV) Якщо відповідні принципи СФС не реалізовані положеннями
вищезгаданого законодавства, вони розглядатимуться окремо.
Ви маєте можливість загрузити повну
версію аналізу - ЗАГРУЗИТИ
|
